"Бомбардувальник із Борово" пішов з життя: шлях Сініши Михайловича

Сініша Михайлович пішов з життя

Ексгравець "Лаціо" та "Інтера", екстренер "Мілану" Сініша Міхайлович до останнього боровся із жахливою хворобою останні три роки. Він працював до вересня 2022-го у "Болонії".

Його любили за потужні удари та називали "далекобійником". Розпочинав свою кар’єру Михайлович у Сербії, де грав за "Борово", "Войводину" та "Црвену Звезду". Як для захисника він багато забивав — 20 голів у 75 матчах за клуб з Нові-Саду та 15 влучних ударів у 53 зустрічах за команду з Белграда.

Читайте також:

Пригоди в Італії: від "Вовків" до "Орлів"

У 1992 році він переїхав до Серії А, де провів 14 сезонів. Спочатку грав за "Рому". Однак період виступу за "вовків" став невдалим для Сініши: за два сезони римляни не фінішували навіть у зоні Кубка УЄФА, а сам футболіст через ліміт на легіонерів не завжди потрапляв у стартовий склад, програючи конкуренцію Алдаїру, Томасу Хесслеру та Клаудіо Каніджі.

У 1994 році він перейшов до "Сампдорії". У цій команді він остаточно перекваліфікувався у центрального захисника і мав постійну ігрову практику, проте межею тієї команди була боротьба за путівку до Кубку УЄФА.

Михайлович

Влітку 1998 Михайлович став футболістом "Лаціо", який в той момент переживав найкращий період у своїй історії і міг боротися за найвищі місця. У першому сезоні у складі "біло-блакитних" Сініша став гравцем стартового складу, склавши кілька центральних захисників з Алессандро Нестою. Оборона "орлів" стала найкращою в тому чемпіонаті, команда пропустила лише 31 гол, але поступилася чемпіонським титулом "Мілану".

Через рік команда таки зуміла стати чемпіоном. Виконуючи оборонні функції, югослав продовжував регулярно виконувати свій удар, так, 13 грудня 1998 року він став автором унікального досягнення, забивши в матчі з "Сампдорією" три голи прямими ударами зі штрафних ударів. У складі "Лаціо" Михайлович виграв усі внутрішні трофеї, а також Кубок володарів кубків та Суперкубок УЄФА.

Михайлович

2004 року 35-річний Сініша на правах вільного агента перейшов до "Інтеру", куди був запрошений своїм другом Роберто Манчіні. У "нерадзуррі" Михайлович був гравцем ротації та відіграв два сезони, після чого вирішив завершити кар'єру. Свій останній гол у Серії А він забив 9 квітня 2006 року у ворота "Асколі" зі штрафного.

Боротьба з хворобою заважала тренувати

Після завершення кар’єри гравця він впродовж 16 років працював тренером. Очолював "Мілан", "Фіорентину", "Катанію", "Торино" та навіть збірну Сербії. Але найбільшим його досягненням стало потрапляння у Лігу Європи із "Сампдорією" у 2013 році. Останнім клубом Сініши стала "Болонія", яку він тренував двічі. 6 вересня цього року він пішов у відставку.

Михайлович

"Я поважаю хворобу, я зіткнуся з нею, роздувши груди, дивлячись їй у вічі, як завжди", — сказав він, коли йому діагностували рак крові.

Після того, як хворобу діагностували у 2019 році, він пройшов три курси хіміотерапії, а також пересадку кісткового мозку.

Останнім часом повідомляли про погіршення його стану.

Михайлович був одружений з колишньою італійською телеведучою Аріаною Рапаччоні, пара виховала п'ятьох дітей (трьох синів та двох дочок). У жовтні 2021 року Михайлович став дідусем, коли його дочка Вірджинія народила дочку від футболіста Алессандро Вольяччо.

Актуальне по темі

Благодійний фонд 'Майбутнє для України'
Children Hub

Children Hub — безпечний простір для адаптації українських дітей-переселенців у країнах ЄС

Понад тисяча дітей віком від 3 до 15 років щомісяця відвідує безкоштовні заняття у Варшаві

Допомогти розвивати CHILDREN HUB