Турнір несподіванок і суперечностей: політичний підсумок Чемпіонату світу з футболу 2022
Поділитися
Цьогорічний Чемпіонат світу з футболу запам'ятається вболівальникам цікавими та напруженими матчами і яскравими голами. Однак і поза футбольним стадіоном відбувалось багато не менш цікавого. Шлейф політичних неоднозначностей описують у своїй статті доценти кафедри кінезіології та фізичного виховання Університету Вільфріда Лор'є (Канада) Тім Елкомб та Аланна Гарман разом зі своїм британським колегою Алуном Гардманом з Кардіффського університету Метрополітен. Оригінал опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.
Місяць Чемпіонату світу з футболу серед чоловіків 2022 року в Катарі завершився перемогою збірної Аргентини над командою Франції з рахунком 4:2 у серії післяматчевих пенальті після нічиєї 3:3. Очікувалося, що рекордна кількість вболівальників подивиться фінальний матч на стадіоні "Лусаїл" неподалік столиці Катару Дохи.
Турнір відзначився висококонкурентною груповою стадією, розширеним глобальним представництвом у раундах на виліт, драматичними несподіванками і видатними індивідуальними виступами, серед яких виділяються великий аргентинець Ліонель Мессі й нова суперзірка Кіліан Мбаппе з Франції.
З того моменту, як у 2010 році ФІФА оголосила Катар господарем Чемпіонату світу з футболу 2022, ця подія супроводжувалася неспортивними суперечками. На додаток до звинувачень у хабарництві проти офіційних осіб ФІФА порушувалися питання щодо придатності маленької країни з обмеженою футбольною історією та інфраструктурою для проведення Чемпіонату світу з футболу.
Вибір Катару ще більше ускладнило спекотне літо у пустельній країні, що унеможливило проведення турніру у звичайні червнево-липневі терміни. Це призвело до необхідності перенесення на листопад-грудень, що, на думку європейських футбольних асоціацій, порушило їхні регулярні графіки проведення.
Політика і спорт
Окрім логістичних питань, Чемпіонат світу з футболу 2022 року також запам'ятається як одна з найбільш політично значущих спортивних подій останнього часу. Нижче наведено кілька прикладів того, як глобальна політика перетинається з Чемпіонатом світу з футболу:
- ФІФА пригрозила давати жовті картки капітанам команд, які носитимуть пов'язки One Love на підтримку прав ЛГБТК+.
- Німецькі футболісти закрили роти під час передматчевого фото на знак протесту проти порушень прав людини катарським урядом.
- Деякі вболівальники Марокко влаштували заворушення в Бельгії після того, як північноафриканська країна перемогла бельгійців.
- Сербські футболісти вивісили у своїй роздягальні карту рідної країни, на якій було позначено Косово з написом "Ніякої капітуляції". Косово проголосило свою незалежність від Сербії у 2008 році.
- Державні посадовці Ірану закликали вигнати США з турніру після того, як Федерація футболу США розмістила в соціальних мережах зображення іранського прапора без емблеми Ісламської Республіки.
- Спостерігалася напруженість між проурядовими та протестними іранськими вболівальниками.
- Арабські та мусульманські фанати відмовилися давати інтерв'ю ізраїльським ЗМІ.
- Команди та вболівальники розмахували палестинським прапором.
- Напруженість на полі та на трибунах зросла під час матчу Сербії зі Швейцарією, у складі якої грали футболісти албанського походження.
Критика з боку правозахисників
Правозахисні групи критикували закони Катару про заборону гомосексуалізму і погане ставлення до трудових мігрантів. У Катарі проживають кілька мільйонів трудових мігрантів, близько одного мільйона з яких, за оцінками, зайняті в будівельній галузі.
Згідно з повідомленням The Guardian, 6,5 тисячі таких трудових мігрантів — переважно з Південної Азії — померли в Катарі за роки, що минули після рішення ФІФА про проведення в цій країні Чемпіонату світу з футболу.
Влада Катару оскаржила звіт The Guardian, стверджуючи, що кількість смертей серед трудових мігрантів відповідає очікуваному рівню смертності. При цьому офіційні особи також наголошують на спадщині, яку забезпечить Катару Чемпіонат світу з футболу, зокрема модернізовану інфраструктуру для диверсифікованої економіки і соціальний прогрес, в тому числі трудові реформи для кращого захисту вразливих трудових мігрантів.
М'який тон лідера Катару контрастував з гнівною годинною промовою президента ФІФА Джанні Інфантіно напередодні, який викривав лицемірство Заходу і вимагав від Європи вибачатися наступні 3 000 років за порушення прав людини.
Протягом усього турніру наш проєкт висвітлює цей перетин глобальної політики та Чемпіонату світу з футболу. Кожен матч розповідає історію про міжнародні відносини — іноді безпосередньо через футбол, іноді дотично. Але реальність така, що спорт завжди відбувається в певний час і в певному місці, і політичний вимір не може бути проігнорований або відсунутий убік, незважаючи на заклики таких контролерів, як ФІФА, які прагнуть покращити світ, залишаючись при цьому начебто осторонь політики.
Розбіжності в думках
По завершенні турніру розпочнуться оцінки: чи був він успішним поза межами спорту? Відповідь на це питання складна. Захисники Катару як приймаючої сторони, швидше за все, вказуватимуть на тривале поліпшення інфраструктури країни і застосування передових практик сталого розвитку, важливість проведення Чемпіонату світу з футболу на Близькому Сході і налагодження культурних мостів за допомогою мирного спортивного заходу, а також на можливість Катару продемонструвати свою сучасну ідентичність.
Недоброзичливці вказуватимуть на ставлення до робітників-мігрантів, приблизний цінник у 200 мільярдів доларів США і спортивне "відмивання" іміджу Катару.
Можна розглядати проведення Катаром Чемпіонату світу з футболу з позитивної точки зору: це можливість для Катару розвинути значущі ресурси, залучити світ до продуктивного діалогу і показати світові катарську ідентичність.
Водночас негативне ставлення до господаря ЧС-2022 підкреслило б марнування ресурсів (і людських жертв) для влаштування чотиритижневого "шоу" (Хліба та Видовищ) з метою відмивання свого іміджу через спорт.
Незалежно від того, яка точка зору переважає, Чемпіонат світу з футболу 2022 року нагадує нам, що спорт є складним і напруженим — як на полі, так і за його межами.
Тім Елкомб, доцент кафедри кінезіології та фізичного виховання Університету Вільфріда Лор'є, науковий співробітник Школи міжнародних відносин Балсіллі, Канада
Аланна Гарман, доцент кафедри кінезіології та фізичного виховання Університету Вільфріда Лор'є, Канада
Алун Гардман, старший викладач і заступник декана міжнародного відділу Кардіффського університету Метрополітен, Велика Британія
Читайте Новини.LIVE!
