Розруха, але є надія — як 1000 днів війни вплинули на спорт
Поділитися
Повномасштабне російське вторгнення в Україну завдало шкоди всім сферам діяльності.
Портал Новини.LIVE вирішив розібратися з тим, як 1000 днів війни вплинули на спорт в Україні.
Втрати українського футболу
У 2014 році найбільших втрат зазнали всі командні види спорту. Відтоді клуби у футболі, баскетболі, гандболі, волейболі та хокеї, переживши важке падіння, почали поступово відновлюватися. Водночас на момент 24 лютого 2022 року їм так і не вдалося досягти рівня 2013 року.
Для футболу криза 2014 року була особливо руйнівною, адже тоді в одну мить майже зник олігархічний стиль управління, що завдяки шаленим інвестиціям вивів УПЛ на сьоме місце в таблиці коефіцієнтів УЄФА.
Після цих подій команди витрачали значно менше коштів на футбол, натомість більшість почала розвивати академії та медійний напрям. Завдяки цьому удар виявився менш руйнівним, ніж у 2014 році.
Футбол у 2022 році найбільше постраждав через відтік молодих гравців до Європи. Експерти вважають, що, починаючи з команд 2007 року народження, українські клуби відчуватимуть кадровий дефіцит. Його можна частково компенсувати залученням легіонерів високого рівня, проте вони неохоче їдуть до країни, де триває війна.
Додатковий удар українському футболу завдала ФІФА, яка дозволила легіонерам залишати українські команди в оренду без компенсації. Найбільших втрат зазнав донецький Шахтар, що втратив активи на суму понад 80 мільйонів євро.
З футбольної карти УПЛ у 2022 році зникли "Маріуполь", "Десна", "Львів", а також "Олімпік", "Авангард", "Таврія" та кілька інших менш відомих клубів.
Крах "Будівельника", "Мотора" та "Прометея"
Клубні чемпіонати з баскетболу, гандболу та хокею одномоментно зупинилися. Команди втратили легіонерів і фінансування.
У баскетбольній Суперлізі "Прометей", який до вторгнення мав найсильніший склад і боровся за перемогу в Єврокубку, розділився на дві команди. Одна з українським складом залишилася грати в Україні, а друга базувалася в Ризі, беручи участь у Латвійсько-Естонській баскетбольній лізі та Єврокубку. Під керівництвом Ронена Гінзбурга команда двічі виграла ЛЕБЛ, а в Єврокубку дійшла до півфіналу.
Згодом власникам стало складно фінансувати сильну команду за кордоном, і від проєкту "Прометей" у баскетболі та волейболі відмовилися, зосередившись на інвестиціях у футбольний клуб "Буковина" (Чернівці).
Також через війну та проблеми у головного інвестора, яким неофіційно називають Ігоря Коломойського, вдруге з баскетбольної мапи України зник київський "Будівельник". Найтитулованіша команда України перед початком російського вторгнення активно залучала інвестиції та якісних легіонерів, одним із яких був син Коломойського. Він також працював у менеджменті клубу. Проте раптово все знову обвалилося, і проєкт "команди номер один" в Україні знову поставили на паузу, очікуючи кращих часів.
Третім клубом, який суттєво постраждав через війну, став гандбольний "Мотор". Легендарна команда із Запоріжжя грала у Лізі чемпіонів, мала стабільне фінансування, залучала найкращих українських гравців і якісних легіонерів.
Однак початок війни завдав їм серйозного удару, адже їхнім головним інвестором є "Мотор Січ", де почалися проблеми з керівництвом. Команда переїхала із Запоріжжя до Німеччини, де тепер виступає у місцевому чемпіонаті. До закінчення війни гарних новин для легендарного клубу очікувати не варто.
Проблеми волейболу та хокею
У волейболі Барком-Кажани переїхали до польської ПлюсЛіги, де команда переважно перебуває у нижній частині турнірної таблиці через високий рівень чемпіонату.
В українському хокеї після відходу російських легіонерів у 2022 році, а також зникнення клубів Донбас, Маріуполь і Краматорськ, значно впав рівень турніру. На цю мить у лізі немає зацікавлених інвесторів, готових витягнути її з кризи. У 2014 році цю роль виконував Борис Колесніков, але зараз ймовірність його повернення до українського хокею є дуже низькою, враховуючи його конфлікти з тими, кого він звинувачує у зраді. Відродження хокею в Україні залишається під питанням.
До того ж український хокей втратив арени "Альтаїр" у Дружківці, "Маріуполь" та "Краматорськ" через російські обстріли.
Що з олімпійським спортом
Ще одним спорту, який сильно залежить від політичної ситуації в країні, став олімпійський спорт.
Вже під час війни в Україні відбулася Олімпіада у Парижі, де українські спортсмени змогли мобілізувати себе на медалі.
Команда виграла лише 12 медалей, але з них три золоті, п'ять срібних та чотири бронзові. Такий результат дозволив Україні стати 22-ю у загальному заліку.
У 2021 році в Токіо команда виграла 19 нагород, але лише одне "золото" та 44-те місце у загальному заліку.
У Ріо-де-Жанейро було 11 медалей, дві золоті та 31-ше місце у заліку.
Тріумфаторами Парижа стали легкоатлетка Ярослава Магучіх, жіноча збірна з фехтування на шаблі та боксер Олександр Хижняк. Цікаво, що всі вони стали розчаруваннями Олімпіади в Токіо.
Зірка збірної України з фехтування Харлан жахливо виступила в Японії. Однак у Парижі вона виграла бронзу в індивідуальній шаблі, а в командній шаблі Ольга привела збірну до перемоги. При цьому всі українські спортсмени, які здобули медалі на ОІ-2024, були емоційно заряджені через ситуацію в країні.
Нагадаємо, за 1000 днів повномасштабного російського вторгнення Україна зазнала величезних втрат у спортивній інфраструктурі.
Читайте Новини.LIVE!
