Як Лобановський досі впливає на український футбол

День 13 травня назавжди залишиться моментом, коли український футбол завмиратиме в тиші пам'яті. Рівно 23 роки тому не стало Валерія Лобановського.

Легендарний український фахівець визначив цілу спортивну епоху та вписав своє ім'я золотими літерами в історію футболу, повідомляє портал Новини.LIVE.

Образ Валерія Васильовича Лобановського не забуде жоден український футбольний вболівальник, старший за 35 років. Це був не просто тренер у плащі на брівці, а символ цілеспрямованості, дисципліни та футбольної науки.

Чому Лобановський був особливим

У 1970-1990-х він був людиною майбутнього. Здається, що він досі десь поруч. Тільки тепер у планшетах із даними, у GPS-трекерах гравців, у розкадруванні атак і суворих тренуваннях. Лобановський випередив свій час та побудував систему, якою захоплюються навіть зараз. І яку намагаються копіювати в його рідному "Динамо" з різним ступенем успіху.

Якби Лобановський працював у сучасному футболі, він би почувався "у своїй тарілці". Штучний інтелект, великі дані, аналіз мікроепізодів — усе це було б не викликом, а природним продовженням його філософії. Він би не боявся змін, він би ними керував.

Але, головне, Лобановський залишився б вірним собі: домінуючий стиль, вертикальна структура, жорстка ієрархія, робота "на результат", а не на лайки в соцмережах. Він би не грав у модні ігри з пресою. Він би будував команду, яка вбиває суперника темпом, фізикою та думкою.

За 22 роки без нього український футбол встиг пройти через багато чого. І все ж навіть сьогодні ми несемо в собі ДНК його підходу. Ось що ми успадкували від Лобановського:

1. Культ дисципліни. У нього не було поняття "зірка", тільки "частина системи". Він виховував бійців. Цю суворість досі видно в найкращих українських командах.
2. Науковий підхід. Лобановський одним із перших увів у футбол математичний аналіз: ТТД, показники навантаження, обсяги роботи. Сьогодні це норма — тоді це було революцією.
3. Робота з молоддю. Він вірив у юних гравців та робив із них великих. Його "Динамо" — це завжди був плавильний котел, де виковувалися Шевченко, Ребров, Каладзе та багато інших.
4. Футбол як система. Для нього матч — це рівняння, де кожна змінна важлива. Ідея домінування через структуру та взаємозамінність живе у філософії багатьох сучасних тренерів.

Валерій Васильович Лобановський пішов 13 травня 2002 року. Але він не зник. Він став частиною футбольної геометрії, філософії та духу. Його спадщина полягає не тільки в кубках та медалях. Це відчуття, що футбол не хаос, а наука. І футбольний світ України все ще вчиться у Метра.

Нагадаємо, колишній підопічний Валерія Лобановського Віктор Леоненко пояснив, звідки в "Поліссі" виникли проблеми з тренером.

Крістен Пазік розкрила вид спорту, який подобається синам Андрія Шевченка не менше за футбол.

Українська спортсменка стала героїнею популярного глянцю та постала в новому образі.