Петраков та інші найдивніші призначення в збірній України
Збірна України з футболу за роки незалежності пережила чимало тренерських призначень — від логічних і виправданих до відверто дивних. Деякі наставники приходили з великими сподіваннями, тоді як інші одразу викликали скептицизм у вболівальників і експертів.
Пропонуємо розглянути випадки, коли вибір головного тренера національної команди був особливо несподіваним.
Віктор Прокопенко: перший і хаотичний
У 1992 році Віктор Прокопенко став першим тренером збірної України. На початку незалежності майбутнє українського футболу було невизначеним, а команда втрачала гравців, які обирали виступи за Росію.
Прокопенко, відомий успіхами з одеським "Чорноморцем", здавався достойним кандидатом. Проте його призначення дивувало через сумісництво: він паралельно тренував клуб.
Дебютний матч проти Угорщини завершився поразкою (1:3), а після нічиєї та ще одного невдалого результату його звільнили за кілька місяців. Експеримент із подвійною роллю виявився невдалим.
Анатолій Коньков: загадковий вибір
У 1995 році збірну очолив Анатолій Коньков — рішення, яке тоді викликало подив. Без значних тренерських досягнень він змінив Йожефа Сабо, який уже почав формувати команду.
Під керівництвом Конькова збірна провела сім матчів у відборі до Євро-1996, здобувши три перемоги та зазнавши чотирьох поразок, але загалом не показала прогресу. Причини його призначення залишаються незрозумілими.
Леонід Буряк: слава без результату
У 2001 році після Валерія Лобановського збірну очолив Леонід Буряк — легендарний гравець "Динамо" Київ. Проте як тренер він не мав значних досягнень: найбільшим успіхом були срібні медалі чемпіонату України з "Чорноморцем" у сезонах 1994/1995 та 1995/1996.
Через скромний досвід і відсутність міжнародних результатів його призначення виглядало дивним. За 19 матчів збірна не кваліфікувалася на Євро-2004, і Буряк пішов у 2003 році. Навіть із одним із найсильніших складів в історії України він не зміг досягти успіху.
Михайло Фоменко: повернення з минулого
У 2012 році призначення Михайла Фоменка здивувало багатьох, адже він давно відійшов від великого футболу.
Журналісти критикували його, вважаючи, що Фоменко не відповідає вимогам сучасного футболу. Проте він зумів вивести збірну на Євро-2016 — перший з ним великий турнір для України. Утім, там команда провалилася, не здобувши жодного очка, після чого тренера звільнили.
Його успіх значною мірою залежав від талановитого покоління гравців, але захисний стиль гри не приніс команді популярності.
Олександр Петраков: від юніорів до головної команди
У 2021 році Олександр Петраков очолив збірну, прийшовши з юнацької команди U-20, яку він привів до перемоги на чемпіонаті світу 2019 року. На той момент УАФ, ймовірно, шукала бюджетного тренера, готового взяти на себе відповідальність за можливі невдачі.
Петраков майже не мав досвіду роботи з дорослими командами на клубному чи міжнародному рівні, що робило його призначення несподіваним.
Він зумів вивести Україну до плей-оф відбору на ЧС-2022, але його консервативний стиль і методи спілкування, які більше придатні для юнаків, викликали критику з боку гравців і вболівальників.
Нагадаємо, колишній зірковий гравець "Арсеналу" та "Барселони" Тьєррі Анрі назвав фаворита в боротьбі за "Золотий м'яч".
Глава УАФ Андрій Шевченко розповів, що думає про колишнього тренера київського "Динамо" та донецького "Шахтаря" Мірчу Луческу.
Головний тренер збірної України Сергій Ребров прийняв несподіване рішення.
Стало відомо, чим зараз займаються перші та єдині українські золоті олімпійські чемпіонки в естафеті.
Читайте Новини.LIVE!